EN UA RU
26.03.2014

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ КОСМЕТИЧНОГО КРЕМУ «ДЕРМОФІБРАЗЕ»

інформація з авторських статей д. м. н., проф. Селезньова К. Г., д. м. н., проф. Фісталя  Е. Я., Фісталя Н. Н., Сперанського І. І, опублікованих в методичному посібнику для лікарів «Лікування і профілактика патологічного рубцювання ран»


Проблема загального та місцевого лікування опіків, профілактики та лікування гіпертрофічних та келоїдних рубців у обпалених, незважаючи на наявність безлічі лікарських засобів, і в даний час зберігає свою актуальність. Це зумовлено тим, що гіпертрофічні та келоїдні рубці, за даними різних авторів, зустрічаються у 1,5–4,5% загальної популяції, а після перенесених опіків в залежності від статі, національності, етіології опіку і методів лікування ці цифри коливаються від 5,8 до 17,3%[1, 2]. Вони призводять до косметичних дефектів, деформацій кінцівок або окремих ділянок тіла з порушенням функції кінцівок, різним естетичним і соціальним проблемам, високому відсотку інвалідизації тих, що перенесли опіки. Є також певні труднощі у виборі методу консервативного лікування опікової рани, особливо при розвитку запальних та алергічних ускладнень, появи тенденції утворення патологічного рубця. Утворення рубців – нормальна реакція організму на травму, без якої не може обходиться жоден живий організм. Рубець виникає як результат відповіді організму на втрату або руйнування шкірних структур шляхом утворення сполучної тканини. Рубцева тканина не є ідентичною до тієї тканини, яку замінює, і володіє більш низькими функціональними якостями[11]. Це заміщення завжди недосконале і призводить, в залежності від виду заміщення, до різних рубців: атрофічних, нормотрофічних, гіпертрофічних або келоїдних. 

Причиною утворення патологічних рубців є:

а) механічні фактори – неправильне і тривале загоєння ран, особливо у функціонально активних зонах; 

б) локалізація ран – область кистей, плечі, підколінна ямка, грудина; 

в) расові та індивідуальні фактори – чорношкірі, рудоволосі; 

г) порушення обміну речовин – цукровий діабет, атеросклероз, гіпопротеїнемія, гіповітаміноз;

д) чинники фізичного впливу – рентгенівське та ультрафіолетове опромінення;

е) інфікування і неправильне лікування ран; 

ж) розміри площі рубцювання і постійна травматизація її у функціонально активних зонах. 

При загоєнні рани проходять по черзі стадії коагуляції, запалення, синтезу матриксу, ангіогенезу, фіброплазіі, епітелізації, контракції та моделювання рубця[8,9]. Формування рубця також проходить декілька стадій[10,12]:

- перша стадія – запалення і епітелізація рани на 7-10 добу після отримання рани. В цей час грануляційна тканина виражена слабо і рубця як такого ще немає;

- друга стадія - утворення молодого рубця, яка триває 20-30 днів після травми. В грануляційної тканини починають формуватися волокна колагену і еластину. Зберігається підвищене кровопостачання рубця, він набуває насичено–рожевий колір.

- третя стадія – утворення «зрілого» рубця тривалістю від 1 до 3 місяців після травми, повністю зникають судини, волокна колагену шикуються уздовж ліній максимального натягу. Рубець стає світлим і щільним;

- четверта стадія – остаточна трансформація рубця, яка триває 4-12 місяців. 

Час формування рубця становить від 6 до 12, з деяким авторам до 18 місяців з моменту епітелізації рани. 

Найбільш часто застосовуваними засобами і способами профілактики та лікування рубців є силікон, компресійний одяг, різні види фізіопроцедур (ультразвук, лазер, рентгенотерапія, хімічна і кріодермабразія та ін) і різні засоби для місцевого консервативного медикаментозного лікування. Для місцевого консервативного лікування і профілактики рубців різної етіології використовують Мелифон, бальзам Сандлера №3, Kelofibrase, Eleciua, Kelo–cote, MedGel та ін. лікарські засоби, але найбільш часто на території СНД і в Україні зокрема використовується «Контрактубекс» (гель і крем) і його аналог «Медерма».

Незважаючи на наявність великої кількості лікарських засобів і способів профілактики та лікування патологічних рубців, частота їх появи та інвалідизація обпалених з цієї причини не зменшується. Це обумовлено такими різними факторами, як збільшення кількості обпалених, пізнє звернення хворих за медичною допомогою і тривале не патогенетичне самолікування, відсутність можливості придбання високоефективних препаратів через дорожнечу і зубожіння основної маси населення.

На фармацевтичний ринок України щорічно надходять до 30 різних препаратів для лікування опіків безпосередньо або для всіх видів ран, включаючи і опіки. Останнім часом все більше уваги приділяється лікарським препаратам на рослинній основі, які володіють лікувальними та профілактичними властивостями, сприяють швидкому очищенню ран і підготовці їх до аутодермопластики, уповільнюють розвиток патологічних рубців і т. д. Це змусило нас провести вивчення місцевого впливу препаратів «Контрактубекс» і крему «Дермофібразе» на рубці опікового генезу у різні терміни їх утворення.


Мета і завдання дослідження


Метою даного дослідження стала порівняльна клінічна оцінка ефективності використання препаратів «КОНТРАКТУБЕКС» і крему «ДЕРМОФІБРАЗЕ» для профілактики та лікування патологічних рубців у хворих, які перебувають на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в Донецькому опіковому центрі ДУ «ІНВХ ім. В. К. Гусака» АМН України, визначення переносимості цих препаратів, виявлення побічних реакцій при їх використанні.

Основними завданнями дослідження було: 1. На підставі клінічних та лабораторних досліджень зробити висновки про ефективність «Контрактубекса» і крему «Дермофібразе» при лікуванні патологічних рубців в різні терміни утворення. 2. Розробити схеми застосування даних препаратів у залежності від фази ранового процесу та рубцювання тканин. 


Матеріал і методи дослідження


Для проведення медичних випробувань представлено 60 упаковок препарату крему «Дермофібразе» виробництва ТОВ «Георг Біосистеми», Україна, який являє собою тубу з однорідною масою тілесного кольору з незначним специфічним запахом, що легко поширюється по поверхні шкіри.

Також були представлені протоколи та інструкції щодо клінічного випробування препарату крем «Дермофібразе», індивідуальні реєстраційні форми, Протокол Державної санітарно – епідеміологічної експертизи № 05.05.02 - 04/902/2 від 22.11.2010 р. 

Для порівняння були обрані два препарати для лікування і профілактики рубців: крем «Дермофібразе» і застосований досить часто на Україні і в країнах СНД гель «Контрактубекс» тому, що вони відрізняються деякими складовими, а саме:

активна речовина «Контрактубекс» гелю: на 100,0 гелю - екстракт цибулі 10 г, гепарин 5000 МО, алантоїн 1 г. Допоміжні речовини «Контрактубекс» гелю: сорбінова кислота, метил-4-гидроксибензоат, парфум, DROM 2700, ксантан, поліетиленгліколь 200, вода очищена. Гель «Контрактубекс» має фібринолітичну, протизапальну і протинабрякову дію завдяки присутності екстракту цибулі, антитромбічну, пом'якшувальну, зволожувальну (завдяки присутності гепарину) та кератолітичну дію (завдяки присутності алантоїну). Поєднання цих складових посилює і доповнює один одного, стимулює клітинну регенерацію без гіперплазії, гальмує проліферацію клітин сполучної тканини і колоїдних фібробластів, а також сприяє регенерації здорових клітин шкіри, знімає свербіж шкіри, зволожує рубцеву тканину, відновлює пігментний обмін. Серолова основа гелю «Контрактубекс» залишає на поверхні рубця, розтяжки (стрії) тонку захисну плівку, яка захищає чутливу рубцеву тканину від пошкоджень.

Активні речовини крему «Дермофібразе» на 100,0 г: 25% густого екстракту Allium Porrum - 6,5 г, 25% густого екстракту Allium Cepa - 3,5 г, сечовина - 8,0 г, алантоїн -1,0 м, D-пантенол - 2,5 г, ментол - 0,2 г, камфора - 0,5 г, екстракт бодяги - 0,5 г, поліметилсилоксан (силікон) – 7,0 г. допоміжні речовини - ароматизована рідка олія, вищі спирти, емульгін, пропіленгліколь, бронопол, метилпарабен, пропілпарабен, бутилоксианизол, вода.

Сечовина Urea - при місцевому застосуванні відбувається прискорення загоєння і очищення ран від некротичних тканин, діє як енхансер, тобто підсилювач для проникнення в шкіру інших активних речовин, володіє вологозв'язувальною дією, розчиняє антикоагулянти, зменшує подразнення і сприяє регенерації шкіри[7].

Алантоїн - рослинний екстракт з проростків пшениці, каштанів і живокосту лікарського. Це кристалічне з'єднання, знайдене ще в 1800 році в суміші амніональной і аллантоісовой рідини, звідки і його назва алантоїн, дане хіміками Лібіх і Велером. При контакті зі шкірою він має кератолітичну дію, пом'якшує роговий шар, сприяє відторгненню відмерлих клітин, має антиоксидантну дію, сприяє регенерації клітин, пригнічує ріст бактерій, допомагає шкірі бути зволоженою і еластичною. Ефект алантоїну зумовлений стимуляцією лейкоцитозу (локальний ефект), що робить шкіру м'якою і шовковистою. Тому він є обов'язковим компонентом по догляду за шкірою, зменшуючи вплив несприятливих факторів на шкіру: сонячна радіація, вітер, опіки, механічні травми.

D-пантенол (декспантенол) - Dexpanthenol - похідне пантотенової кислоти, водорозчинний вітамін групи В (провітамін В5), є складовою частиною коферменту А, необхідного для вуглеводного, жирового і білкового обміну, що грає велику роль в процесах ацетилювання та окислення. Він підтримує нормальну функцію епітелію, стимулює регенерацію шкіри, нормалізує клітинний метаболізм, збільшує міцність колагенових волокон, активує проліферацію фібробластів, знижує свербіж шкіри. При місцевому застосуванні декспантенол швидко абсорбується і перетворюється на пантотенову кислоту, яка надає регенерувальну і слабку протизапальну, дерматопротективну дію. Оптимальна молекулярна маса, гідрофільність і низька полярність робить можливість проникнення D-пантенолу в усі шари шкіри[3,4]. Декспантенол також має зволожувальну дію, підвищуючи гідратацію рогового шару епідермісу і знижуючи трансепідермальну втрату рідини, що сприяє пом'якшенню шкіри, зменшуючи її тріскання і збільшуючи еластичність, що порушується при патологічному рубцюванні[5].

Ментол Menthol володіє місцевоподразнювальною, деякою місцевою протимікробною та протизапальною дією, сприяє зменшенню больового синдрому та місцевого свербежу. Місцева дія супроводжується звуженням судин, відчуттям холоду, яке переходить в легке печіння і поколювання, покращу трофіку тканин

Камфора Camphora – терпеноїд, кетон терпенового ряду, виходить з ефірних олій камфорного лавра, базиліка, полину, розмарину, а також полусінтетично з ялицевої олії. При місцевому застосуванні викликає звуження периферичних судин шкіри, інгібує агрегацію тромбоцитів, як і ментол, вибірково подразнює холодові рецептори та знижує, таким чином, свербіж[6].

Екстракт бодяги – Extractum Spongilla lacustris виходить з прісноводної рослинної губки, яка в природі виконує функцію фільтра води. Місцево він має протизапальну, подразнювальну та протизабійну дію. З давніх часів застосовується проти гематом і для швидкого усунення синців. Діючі речовини бодяги швидко і глибоко проникають у тканини, зміцнюють і підвищують тонус вен і капілярів , нормалізують обмін речовин у сполучній тканині, усувають набряки і мають болезаспокійливі властивості.

Поліметилсилоксан (силікон) утворює немасляний захисний шар, відштовхуючи воду та подразнювальні інгредієнти, що містяться у воді, але в той же час дає можливість шкірі дихати. Вони містять від 3 до 9 молекул кремнію, сприяючи загоєнню ран.

Вивчені безпосередні результати лікування 63 хворих, які перенесли поверхневі опіки різної локалізації та площі ураження, які закінчували стаціонарне або амбулаторне лікування у відділі термічних уражень ІНВХ ім. В. К. Гусака АМН України і мали ознаки початку розвитку гіпертрофічного рубця.

Хворі розділені на дві групи. Перша група - 23 постраждалих, які перенесли епідермальні опіки, лікувалася втиранням крему «Дермофібразе» 2-3 рази на добу у місця гіпертрофізації загоєних ран, що з’явилися. 4-м з них крем був накладений на дрібні залишкові рани серед гіпертрофічних ділянок рубцювання епідермальних опіків. Препарат накладали на опікову поверхню щодня після туалету її вологою серветкою, змоченою фурациліном або 2% борної кислотою, рівномірним шаром 1-2-3 мм, зверху два шари сухої стерильної марлевої серветки і фіксування марлевим бинтом. Курс лікування коливався від 20 до 30 днів втирання і від 3 до 10 днів у вигляді пов'язок на залишкові рани.

Друга група (група порівняння) – 40 осіб, які перенесли епідермальні опіки в найближчі 3-6 місяців після початку рубцювання і отримували місцеве лікування препаратом «Контрактубекс» (Merz Pharmaceuticals GmbH, Franrfurt) шляхом втирання його в гіпертрофічні ділянки або рубці, що вже сформувалися, в терміни, аналогічні для хворих першої групи. 

Вік хворих коливався від 8 до 60 років. Етіологічним фактором термічного ураження були полум'я – у 18 хворих, гарячі рідини – у 45 постраждалих.

Групи створювалися довільно, по мірі виписування постраждалих зі стаціонару чи при зверненні їх на консультацію до комбустіолога опікового центру. Клінічна характеристика груп, що спостерігалися у віковому і якісному відношенні, була повністю співставна, що дозволило в подальшому провести порівняльний аналіз. 

При обліку ефективності лікування враховували відчуття пацієнтів, зміну кольору, вологості, розміру і еластичності (щільності) ділянок гіпертрофизації і нижніх гіпертрофічних рубців, рухливість шкіри по відношенню до тканин, о підлягають, наявність свербежу та чутливості в цих місцях. Ефективним вважали відсутність або зменшення свербіння в області гіпертрофізації, збільшення рухливості по відношенню до тканин, що підлягають, зникнення відчуття стягування і парестезії.

Ефективність лікування оцінювали на підставі суб'єктивних (візуальна оцінка стану ділянок гіпертрофизації і сформованих рубців, болю та свербежу в області рубців і оточуючих тканин, рівномірність і пігментація досліджуваних ділянок) і об'єктивних (розмір рубця, його чутливість – больова і тактильна, щільність і рухливість) критеріїв згідно універсальної оціночної шкали рубців[1].

Всім хворим до призначення лікування і на 7-8 день та після закінчення лікування проводили загальні та біохімічні аналізи крові і сечі, контроль температури, пульсу, тиску.


Результати та їх обговорення


Для хворих першої групи (n-10), яким лікування гіпертрофічних ділянок загоєних опікових ран починали безпосередньо з моменту появи перших ознак розвитку патологічного рубця, вже через 2 тижні відмічалося зниження виступання рубця над рівнем шкіри. Рубець ставав більш м'яким, рухомим і при продовженні лікування до 5-6 тижнів ознаки тривалого патологічного рубцювання не відзначалося. Також відзначалося зменшення площі рубця на 15-20% порівняно з моментом початку лікування. Ті хворі, які починали використовувати препарат Крем «Дермофібразе» при сформованому патологічному рубці через 3-6 місяців (незрілий гіпертрофічний рубець червоного кольору) з моменту появи явних ознак гипертрофизации загоєних ділянок (n - 9) аналогічні зміни з'являлися тільки через 40 -50 днів втирання крему 2 рази на добу. При цьому сплощення рубця було менш виражено, з'являлася рухливість гіпертрофованої ділянки по відношенню до тканин, що підлягають.

У хворих першої групи (n-4), яким лікування починали при сформованому патологічному рубці (через 2-5 років після сформованого рубця) сплощення і рухливість рубця виражені слабко, але у них відзначалося зникнення або зменшення сухості та свербежу в області патологічного рубцювання, шкіра приймала більш блідий колір, ставала вологою порівняно з початком лікування. 

Для хворих другої групи (n-40) характерна поява відчуття сухості в місцях гіпертрофизації або вже сформованого рубця, а у 17 хворих відмічено посилення свербежу. Причому 5 чоловік припинили використання препарату «Контрактубекс» з-за сверблячки і сухості рубця, які не знімалися прийомом седативних і антигістамінних препаратів, використання зволожувальних кремів.

У тих хворих, які продовжили рекомендований інструкцією курс лікування (2-3 місяці), зазначалося при ранньому застосуванні зменшення виступаючих ділянок гіпертрофізації і зменшення площі рубця на 7-10%, поява рухливості цих ділянок по відношенню до тканин, що підлягають, тримався шкірний свербіж, який оцінювався за рівневою системою у 2-3 бали. Аналогічні результати отримані у хворих при недозрілих або сформованих патологічних рубцях. 

При призначенні «Дермофібразе» необхідно враховувати його безпеку та ефективність, відсутність побічних ефектів, можливість тривалого використання та нанесення його на великі площі рубцевого ураження шкіри без системного впливу, зручність використання і доступну ціну. Не слід чекати миттєвого ефекту від місцевого застосування препарату, оскільки його дія проявляється через 2-3 тижні і підтримується (закріплюється) при ранньому і тривалому застосуванні у хворих з початком формування патологічного рубцювання шкіри після різних пошкоджень.


Висновки і рекомендації


1. Як показали клініко–лабораторні спостереження, препарат крем «Дермофібразе» може бути використаний в профілактиці розвитку патологічних рубців на місцях епітелізації поверхневих опіків. 

2. Препарат крем «Дермофібразе» задовільно переноситься хворими, побічних ефектів у постраждалих досліджуваної групи ми не спостерігали. Він не викликає хворобливих і дискомфортних відчуттів при користуванні ним, а навпаки, володіє знеболювальним ефектом. 

3. Препарат крем «Дермофібразе» має зручну упаковку, що дозволяє дозувати витрату препарату і повністю використовувати вміст туби.

4. Вважаємо за доцільне застосування препарату крем «Дермофібразе» в ранній профілактиці і лікуванні патологічної гіпертрофізаціі заживших поверхневих опіків.

5. Вважаємо за доцільне продовжити вивчення використання препарату крем «Дермофібразе» в комбустіології для вирішення питань про його ефективность на ділянках трансплантації дермальних клаптів, віддалених результатів у хворих з термічними ураженнями.


ЛІТЕРАТУРА:


1. Фісталь М. М. Оцінка ефективності препарату «Дерматікс» в профілактиці та лікуванні післяопікових рубців // Український Медичний Часопис, 2006.-№2.- С. 65 - 67 і Електронний варіант журналу «комбустіолог»: www.burn.ru

2. Alster T. Laser scar revision ^ comparison study of 585 - nm pulsed laser with and without intralesion corticosteroids // Dermatologic surgery.- 2003.- 29 (1) .- P. 25-29

3. Довідник Відаль 2008.- АстраФармСервис, Москва.

4. Кешишян Е. С., Сахарова Е. С. Використання крему і мазі «Д-пантенол» для профілактики та лікування ушкодження шкіри у дітей раннього віку // Consilium Medicum.- том 9 / №1 / 2007- додаток «Педіатрія»

5. Алексєєв А. А., Бобровников А. Е., Акименко А. Б. Використання мазі «Пантодерм» для лікування опікових ран.  // Журнал комбустіологія.- 2007, № 32-33.- WWW.burn.ru

6. Рудаков Г. А. Хімія і технологія камфори.- М.1976

7. Гунько В. В., Андрєєва С. В. Біологічно активні речовини в косметичних засобах по догляду за шкірою обличчя // Провізор.- 2002.- №12

8. Robson M.C.  // Surg.  Clin.  North Amer.  - 1997.-V.5.- P.553-559

9. Абаєв Ю. К. Біологія загоєння гострої і хронічної рани // Медичні новини.- 2003.-№6

10. Каллямова Ю. А., Кардашова З. З. Гіпертрофічні і келоїдні рубці // Лікуючий лікар.- 2010.- №9 - електронний варіант

11. Владимиров В. І., Владимирова О. В., Лаврешін П. М. Застосування препарату галадерм для профілактики патологічного рубцювання // Клінічна дерматологія і венерологія.- 2009.- №4.- С. 80 - 82

12. Саригін П. В. Принципи профілактики і консервативного лікування наслідків опікової травми // Журнал комбустіологія.- 2001, № 10.- www.burn.ru


ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ КОСМЕТИЧНОГО КРЕМУ «ДЕРМОФІБРАЗЕ»
ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ КОСМЕТИЧНОГО КРЕМУ «ДЕРМОФІБРАЗЕ»
ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ КОСМЕТИЧНОГО КРЕМУ «ДЕРМОФІБРАЗЕ»
ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ КОСМЕТИЧНОГО КРЕМУ «ДЕРМОФІБРАЗЕ»
Написати коментар